Ховають бджоли сонце у вощину,
Складають в вулик літні дні.
Літають з відрами смугасті безупину,
Додому – з повними, із дому – впорожні.
Щоб взимку, коли мерзнуть плечі,
І лютий холод до кісток пройма,
Коли живуть, пихтять гарячі печі,
Була комусь солодкою зима.
Щоб з ложки меду літечко стікало,
Щоб сонцю нагадало про весну.
Й маленьким діткам з чаєм смакувало
Чи з молоком увечері до сну.
І консервують літо у вощині,
І радо біля вулика гудуть.
Дарують мед дорослому й дитині.
Ти «Дякую!» сказать їм не забудь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Волинянка