Не клич біду, сама тебе знайде

Не  клич  біду,  сама  тебе  знайде,
Хапай  у  руки  щастя  легкокриле.
Як  сизий  вечір  смутком  забреде
Й  душа  болить  сильніш,  ніж  грішне  тіло,

Спинись  на  мить,  оглянься  навкруги  -
Ось  новий  день  відродиться  світанком.
Пливе  ріка  в  обіймах    берегів.
Берези  тішать  вітру    забаганки.

Божественна  краса  чарує  світ.
Життя  квітує  тепло-стиглим  літом.
Чому  ж  незгод  не  розірвати  спліт
І  просто  жити,  повноцінно  жити.

Відкинь  потік  мирської  суєти,
Бо  суєту  лукаву  і  фальшиву
Не  подолати.  Мовчки  відпусти.
І  просто  незалежно  будь  щасливим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2021
автор: Тамара Шкіндер