Не буває терпіння без меж,
Свій у кожного з нас поріг болю
І на рану — своя кількість солі,
І брехні сприйняття власне теж.
До душі, що втомилась від зрад,
Ні достукатись, ні докричати...
І усі на Землі циферблати
Стрілок рух не обернуть назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2021
автор: Патара