Свій шлях не спіши ти сльозою кропити.
Хай навіть під стопи лягає стерня.
Із сили та волі різьби слово "жити",
Надію впиши у режим свого дня.
Від птаха учись: пробудився - співає,
Шле оплески сонцю, не міряє тінь.
Без страху на плечі деревам сідає,
Пірнає у неба ясну височінь.
Іди уперед, хоч би й тіло у ранах,
Лікуй його небом і вітром полів.
Лишай свої кроки в казках і романах
І вірою сяй із церков куполів.
Хай думи твої не причесані й босі,
Довершеність ти випускай з-під брови.
Співай оду літу, не думай про осінь.
Люби світ і ближнього. Просто живи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)