Безодня

Як  подивишся  в  очі  --  дивись,
Та  не  надто  глибоко  пірнай
у  безодню,  
що  образів  хвильками  
ніжно  у  стіну  їх  плеска.
Бо  достатньо  півкроку  за  край
і  запізно  кричать:  “  Стережись!”

Там  ворушиться  щось  в  глибині:
величезне,  жахливе,  старе.
ні  не  зле,
лиш  чуже  аж  настільки,
що  наляканий  розум  втіка.
Глузд  здоровий  безглуздо  помре.
В  нелогічному  павутинні.

Коли  темряви  прийде  час  --
свідомості  слабне  завіса.
і  крізь  очі,
відкриті  як  вікна
назовні  в  довколишній  світ.
Безліч  тіней,  голодних  до  біса
видивляються  жадібно  вас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2021
автор: Kameshko