ТАК ЗАВЖДИ БУЛО


Мій  коханий  від  мене  далеко,
Поміж  нами  незнані  світи,
На  даху  загніздились  лелеки,
Щоб  малят  навесні  принести.

Віти  верби  в  траву  нахилились,
Затремтіли  листочки  в  жалю,
Закотились  кудись,  загубились
Мої  мрії  про  долю  мою...

Відчуваю,  як  лагідний  вітер
Пригортає  й  цілує  в  чоло,
Як  дарує  обійми  і  квіти
І  шепоче:  "Так  завжди  було..."

Все  навкруг  ожива  і  буяє,
Сонце  світить,  триває  життя,
Пташка  в  небі  так  дзвінко  співає
І  в  щасливе  нас  зве  майбуття.
31.07.2021  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2021
автор: Ніна Продан