Іще дин рік…

(27.07.2020.  трьохсторонньою  групою  було  оголошено  про  перемир’я  на  Донбасі,  за  умовами  якого  ніхто  не  мав  права  відкривати  вогонь).


Іще  дин  рік  припинення  вогню
Мав  зупинити  обстріли  в  Донбасі…
Проти  війни  хотіли  авеню*,
Та  чи  було  воно  тоді  на  часі?
Адже  убитих  маєм…  шістдесят,
Поранених  –  утричі  майже  більше…
На  кого  ж  смерті  вояків  списать,
І  як  зробити  мали  б  правильніше?
Може  б  прислухатись  до  тих,  хто  знав  війну
Й  застерігав  від  помилок  гаранта,
То  не  сплатили  би  таку  ціну,
Якби  вживали  мову  есперанто**?
Сьогодні  болем  упилися  знов
І  ми,  й  родини,  й  ненька  Україна,
Бо  від  порожніх  ситі  вже  розмов  –
Ведуть  вони  країну  до  руїни.
Ніхто  не  зміг  ще  повторить  життя
Й  не  повернув  живим  матусі  сина…
Такі,  на  жаль,  закони  є  буття,
Та  вірю:  не  впаде  стяг  жовто-синій.
30.07.2021.
*  –  широка  вулиця,  зазвичай  обсаджена  деревами,  проїзд.
**  –  логічна  мова  без  жодних  винятків,  мова  миру.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2021
автор: Ганна Верес