Орали, сіяли, косили,
Клепали, будували і пекли –
Та на безбожності
суспільство заснували –
і тим його на розбрат прирекли.
Бо стали до керма злочинні клани
І в голови людей ввіпхнули атеїзм -
Бо, бачте, лиш в безбожному дурмані
Можливо збудувати комунізм.
Ось він і репнув як бовтун протухлий,
Все навкруги заляпавши лайном,
Байки про рай партійних пельок вщухли,
Народним набиваючись майном!
Бо ж коли Бог суспільством управляє,
То там існують совість і закон.
Порядність, честь та гідність процвітають
І мудрість у державі - гегемон.
Та як в цій атмосфері нечестивцям
Невинну кров народну проливать?
А трутням і ледачим нерадивцям –
Та ж як майно у газди відбирать?
Без Бога ж злочини вчинять простіше:
Ніхто тебе не судить й не кляне,
Та і раби тоді стають тихіші –
Бо ж Царство вже не Боже, а земне,
Бісівське в їхніх головах керує –
Де головний не Бог, а егоїзм.
Тому на світ диявол генерує
Кривавий і безбожний атеїзм,
Котрий вже всюди щупальця просунув:
В науку, медицину, у закон.
Тому і ненажерливі персуни*
Приводять всю планету в рубікон
Можливості самого існування,
Руйнуючи підвалини буття.
То ж зупиніть, народи, панування
Безбожництва й прийдіть до каяття!
персуна* - первинний переклад латинського [i]persona[/i] – особа. Термін часто використовувався богословами в значенні «нечистий дух» або як синонім чорта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2021
автор: ПВО