— Чому вже на вулиці стало так темно?
— Бо вже заховалося сонце, напевно.
— А що, сонце з нами у піжмурки грає?
— Воно, як і ми, на ніч спати лягає.
— Давай, мамо, сонце в коробці тримати,
Коли ж нам потрібно — його діставати.
— А сонце в коробку не влізе, синочку.
— Сховаєм його ми за хатою в бочку.
— Ні, ні воно більше аніж наша хата.
— Візьмемо велику коробку у тата.
— Насправді це зірка гігантського зросту.
— Коробку гігантську у нього попросим.
— Такої коробки нема на Землі.
— А як же його впакувати змогли?
— Та хто і коли сонце те пакував?
— Той хто в магазині його продавав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2021
автор: Зелений Гай