Вісім днів і ночей, крізь ліси і долини
йдуть прочани до Бога, свої душі несуть.
Все є в Божих руках, кожен подих людини,
Найвідвертіша правда, найжаданіша суть.
Перший крок не легкий, та молитва зціляє.
Крізь негоду і втому серце повне жалю.
Кожен просить щось своє, про здоров'я благає.
Несуть душу розкаяну, віру міцну.
І у серці немає ні сліду тривоги,
Відректися від світу й іти за Христом.
Щиру віру й молитву з собою в дорогу.
і до стіп його в мирі припасти чолом.
По дорозі усяке буває. Й зневіра
закрадається в душу. Прочани ідуть.
Помоліться за мене, за душу зболілу.
Йдуть молитись до Бога. Мою душу несуть...
На колінах у полі, у дощ і у спеку.
Нелегка ця дорога- покаяння путь.
Всю любов і надію, найщирішу подяку
Вісім днів і ночей. Йдуть прочани і йдуть....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2021
автор: Ніка Гордон