Вогонь і вода

Дивно..я  вже  почала  забувати,
Все,  неначе  в  тумані.
Що  було  вже  й  не  згадати
Що  буде  вже  й  не  цікавить.

Для  мене  чужий  мов  вогонь
Не  хочу  торкатись.
Боюсь  подивитись,
Боюсь  закохатись.
Знову  горіти,  та  попелом  стати  .
Про  тебе  молитись
Без  тебе  страждати.

Ти  маниш  очима,  та  чом  очі  сумні,
Невже  спричинила  я  біль  і  тобі  ?

Та  ні,  не  могла...
Бо  біль,  що  в  мені,  тільки  для  мене
Ніяк  не  тобі.

Чужі,  вже  чужі...скажи  чому  так?
Для  тебе  це  лиш  коротесенька  гра.
Вогонь  і  вода,
вогонь  і  вода.

Та  ж  фініш  обом  нам  був  відомий
Тяжка  для  нас  гра
,,to  complete"    і  до  дому...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2021
автор: Emelli Link