Мушка
Мушка жила десь на дачі,
Мушка була не ледача.
Мушка там і мушка тут,
Мушка весело гогоче,
То кусає то лоскоче.
Познущатись з Юри хоче.
То на носі, на обличчі,
То на пальці їй сидиться.
Надокучливо дзижчить,
Наче голосно кричить.
На “липучку” не ведеться,
Від хлопавки увернеться,
Мушка довго так літала,
Юрі спати не давала,
Юрчику не спиться,
Сон йому не сниться,
Мушку гонять мама й тато,
Докучає забагато.
Ще й Марина брата любить,
Мушку теж не приголубить.
Мушка тут, за мить на дах,
Всім набридла, просто жах.
Жив на дачі й павучок,
Ловить мушок – “мастачок”.
Любить мушок обіймати,
В павутиння завивати.
Тільки він почув про муху,
Став тенета вить щодуху.
Павучок розкинув сітку,
Дуже вдало та ще й мітко.
Натягнув її на бильця,
До стіни розпʼяв ще й крильця.
Сам в шпартинку заховався,
Тай очікувать зібрався.
Мушка в тенета попала,
Тай дзижчати перестала.
© В. Небайдужий.
07.2021.
М. Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2021
автор: Небайдужий