Нові валянки онуку
Бабка влітку одягла
І на вулицю гуляти
Маленького повела.
Дивуються всі сусіди,
Скоса поглядають.
- Чому так онука мучиш?—
У неї питають.
Спекота стоїть надворі,
Діти босі ходять,
Їх купатися до річки
Чи до ставка водять.
Бабка з сумом: - Вам то що?
Лиш би дошкуляти.
А без валянок його
Мені не догнати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2021
автор: М.Гомон