Ти не знаєш про що я плачу

Ти  не  знаєш  про  що  я  плачу
Ти  не  знаєш  про  що  я  кричу
Ти  не  знаєш  яку  маю  вдачу
Ти  не  знаєш  для  чого  пишу.
Ти  у  сірій  буденності  втоплений,
Чи  то  змусило  може  життя,
І  рутинною  працею  вморений
І  мого  ти  не  чуєш  виття.
Я  не  пензлики  братиму,  -  щіточки,
Щоб  мазки  виглядали  чіткіше
Щоб  сміялися  людоньки-діточки,
Щоб  помітив  життя  яскравіше.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2021
автор: Галина Булочникова