Мої білі кроси заступали в осінь:
Плавно і неквапно,
Боячись дощу.
Пити з мене соки вже напевно досить.
Я ж бо не берізка -
Листя не пущу.
Хрустом падолисту, як старих суглобів,
Музикою вітру
Супроводжу сум.
Хлюпають калюжі: під ногами повінь.
Хлюпання у носі -
Посторонній шум.
Горобини грона - як цятки вітрянки:
На блідому листі
Вогняні сліди.
Кроси вбігли в осінь. Я - осіння бранка.
Я палю минуле
І вдихаю дим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2021
автор: Cherry tree