Відголосок серця…

По  кому  дзвонять  дзвони  у  церквах?
А  може,  то  лиш  відголосок  серця,
Що  плаче,  десь  забутий  в  почуттях,
В  куточку,  по  ту  сторону  люстерця,
Яке  над  канделябром  золотим,
Висить  собі,  між  душами,  на  стінці,
Обтерте  ніжним  спогадом,  сумним,
Який  лежить  під  ним,  у  долі  скринці.
І  тягнеться  тонесенька  печаль,
Слідами,  що  по  нині  не  зійшлися,
А  може,  ще  зійдуться  між  проваль,
У  люстрі,  де  надії  розбрелися
Мурахами  по  теплих  почуттях,
По  тихих  і  прозорих,  мов  озерця,
Де  поруч  дзвонять  дзвони  у  церквах,
А  може,  то  лиш  відголосок  серця...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2021
автор: Sukhovilova