Ти знаєш, друже, я уже багато бачив.
Я знаю, як раптово починається війна,
Я чув гармат ревіння, звуки канонади,
Я бачив як здригається земля...
Я знаю ви воюєте - у вас є зброя,
Я бачив як стріляли й цілили у вас,
Я відчував по запаху того героя,
Який сьогодні буде зранений не раз...
Але тебе, мій друже, в мертвих я не бачу.
Немає зараз бою, це, напевно, гра?!
І ти ще теплий, ти живий, гарячий,
Але чомусь тут кажуть, що тебе нема...
Мій друже, я готов піти з тобою!
Мій друже, я один тут не лишусь!
Розплющ лиш очі, бачиш, я безсилий,
Без тебе й я із цього бою не вернусь...
Повір, і я з тобою буду помирати,
Бо зараз ти для мене абсолютно все..
Благаю, господи, уже обридли втрати,
Нехай мій друг найкращий оживе...
- Та щоб тебе... Я так не можу...
- Куди ти йдеш?
- Пішли смалить!
- Іду..
- А кажуть вірності немає...
- Це жесть! Собака може так любить...
03.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Північна