- Не буває дітей ідеальних
І батьків ідеальних нема.
Звідки в світі тоді геніальні?
Мо’, дарує їх біла зима?
Красне літо? Весна стоголоса
Із веселкою й теплим дощем?
Чи осіння пора жовтокоса?
Це від неї у душах їх щем?
- Для людей їхні трудяться душі.
Страх, безвихідь таких не ляка.
А бува, за дрібницею тужать,
Приміряючи сан дивака.
Небо їх посилає на землю,
Обираючи місце і час,
Вони обрані вічністю зерна.
Їх не тліє – палає свіча!
5.07.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Ганна Верес