Люди завжди випивають тебе до останку

Вірячи  людям,  які  обливають  брехнею,
Мовчки  надіючись,  що  все  одно  буде  краще,
Спрагло  ковтаючи  їхню  бридку  ахінею,
Що  реалізмом  не  стане  ніколи  й  нізащо,

Інколи  сліпнеш,  втрачаючи  в  темряві  світло.
Іноді  навіть  собі  навідріз  вже  не  віриш.
Мучишся,  знову  мусолячи  спогади  згірклі.
Заново  зводиш  кордони,  будуєш  і  ділиш.

Все  забувається,  варто  діждатися  ранку,
З  часом  найглибші  порізи  залижеш  і  зцілиш.
Люди  завжди  випивають  тебе  до  останку,
Якщо  ти  їм  безперечно  і  сліпо  повіриш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Cherry tree