Так упасти ганебно,
Заблукати в словах,
Не шукаю погане,
Випадає сліпе.
І весь вік остогидло
Побиратись в сльозах,
Де до сонця далеко,
Ближче в крові рівчак.
І ось там на погибель,
Ми тягали метал,
Огрубіли і зникли,
Ласкаві слова.
А за ними століття,
Кожний правду черпав,
І бажаючи сонця
На коліна упав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Ти не осліп