В Одесі.
Намочивши в морі ноги,
Та втомившись загорать,
Вийшов в ранішнюю пору.
По Одесі погулять.
По Приморському бульвару,
Аж до Пушкіна дійшов.
І на площі, де міськрада,
Дивний вказівник знайшов.
На стовпі табличок купа,
Ось Москва і є Стамбул,
Є Пірей, Марсель є Дупа.
Лодзь, Любляни, Ліверпуль.
Відстань вказана і напрям,
Ну, щоб знать куди іти,
Та мандрівникам без страху,
Шлях додому, щоб знайти…
Як в Нікозію, Геную, в Балтімор дорога йде.
Стоп! Питаю в одесита,
А табличка Київ, Де???
Як киянин, із Одеси,
Шлях до Києва знайде???
Одесит не довго думав,
Відповів мені – Де? Де?
Я не сам таке придумав,
Язик до Києва веде.
Наші славні одесити,
Ви любіть Москву і Брянськ,
Тут нема де правди діти,
Київ - треба поважать...
Катерину шануєте,
Згадуйте і Рішельє,
Та на лобі закарбуйте!!!
Що Столиця, Київ – Є!!!
13.07.2021. © В. Небайдужий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Небайдужий