[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=13e7jO_KjFQ[/youtube]
Проміння сонця ллється водоспадом,
І я набрала жменю промінців.
Враз хмарка пронеслась, яка досада!
Я так боялась втратить червінці.
Сховала хмара золоте Ярило,
А дощик вирішив в руках усе тримать.
Та раптом тут вмішалося Вітрило:
І хмару дощову зумів прогнать..
Не буду рахувати я червінці,
Я буду роздавати своїм друзям.
Побачу посмішку на кожному лиці.
Бо я до них ніколи не байдужа.
Хай кожен промінець в душі - оправа,
Яка зігріє і в зимовий день.
Як оберіг, як сонячна заграва,
Не буде лиш додатком до кишень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2021
автор: Н-А-Д-І-Я