Не впізнала (триптих)

Подзвонив  а  вона  не  впізнала  
Телефон  твій  забула  давно
На  пустому  пероні  вокзалу
Допивала  дешеве  вино

А  бувало  бувало  бувало
Сто  зліталось  до  неї  чортів
І  по  вінця  всього  наливали
І  не  пив  лише  хто  не  хотів

Ну  а  потім  а  потім  а  потім
І  краса  та  зійшла  вся  на  пси
Залишилась  розістлана  постіль
Де  була  вона  аби  з  ким

***
На  пустому  пероні  вокзалу
Де  дешеве  вино  на  розлив
Ти  безцільно  бездумно  гуляла
Я  тебе  випадково  зустрів

Привітався  а  ти  не  впізнала
Певно  бачились  надто  давно
Ти  колись  виглядала  зухвало
І  не  йшла  аби  з  ким  у  кіно

Ти  і  зараз  лишилась  такою
Та  чекаєш  -  когось,  не  мене
Я  ж  сумую  весь  час  за  тобою
Та  і  це  сподіваюсь  мине.

***
На  пустому  пероні  вокзалу
Де  в  кіосках  дешеве  вино
Самотою  вона  гуляла
Чи  чекала  когось  у  кіно

Привітався  -  вона  не  впізнала
Певно  бачились  надто  давно
Позирнула  на  нього  зухвало
Й  відвернулась  -  тепер  все  одно

Та  збудила  тоді  ненароком
Давні  згадки  про  давній  роман
Що  не  став  ні  для  кого  уроком
Та  й  нічим  ні  для  кого  не  став.

12.07.21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2021
автор: Le Magnifique