Так додолу падала світла голова

Роздягнули  злидні,  витрясли  усе,
Богові  молилися  і  не  знали  де,
Відшукати  щастя  і  любов  пізнати,
Янгола  чи  біса  нам  с  тобой  чекати.
Ось  упали  з  криком  на  ікони  сльози,
Краще  бачить  з  неба  як  лютує  горе,
Притискає  серце,  мучить  і  калічить,
Витісняє  душу  ненависть,  жадоба.
Так  піддай  нам  сили  у  бою  жорстокім,
Не  змиритись  більше  із  таким  позором,
Дай  побачить  сонце  в  темряві  холодній,
І  у  руки  биті,  і  у  тіло  світле,
Дай  надію  Боже  серцем  не  зломитись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2021
автор: Ти не осліп