Пам’ятаєте, в Крилова,
Свиня товсторила,
Що любила жолуді,
Дуб міцний згубила?
Як подивишся навколо,
Прикладів немало.
Свинства стільки розвелося
Та тільки без сала.
Бреде п’яний, залив очі,
У двері—ногою.
Руку ліньки простягнути,
Краще б—головою.
Може в п’яному чаду
Ці пробити двері
Й розписатись на панелях,
Наче на папері.
Навпрошки йти заважає
Комусь огорожа.
Поламати не завадить
Ніяка сторожа.
Позрізає мідний дріт,
Люки познімає.
Все це здасть в металобрухт,
Совісті ж не має.
На вулицях ліхтарі
Хлопцям заважають.
То прицільно камінцями
Їх порозбивають.
Хтось до лісу добереться
Шашлик смакувати.
А тоді увесь непотріб
Скрізь порозкидати.
А той, «крутий», всі відходи
В річку позливає.
То ж і риби вже давно,
Навіть, жаб немає.
Нищить цінний ліс у горах,
По ріках сплавляє.
А від паводків страшних
Люд простий страждає.
Ще й бурштинова в лісах
Знялась лихоманка.
Тільки кратери кругом,
Всихають ділянки.
Хто ж лишає слід такий,
Наче та вражина?
Не прийшла ж сюди до нас
«Снігова людина»?
Скрізь паскудить гірше свині,
Землю цю плюндрує.
А при цьому забуває,
Нас вона годує.
Що ж залишимо нащадкам?
Хочу вас спитати,
Якщо будемо отак
Ми хазяйнувати.
Та найгірше, що байдужі
Це спостерігають
І отим, так званим людям,
Мовчки потурають.
На Європу поглядаєм
Завидющим оком
І не знаєм, як тулитись,
Яким стати боком.
Не приїдуть нам з Європи
Всюди лад давати.
Краще самим негаразди
Свої подолати.
А в народі кажуть так:
-Щоб в чистоті жити,
Треба, люди, совість мати
Та ще не смітити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2021
автор: М.Гомон