Шторм.
Шторм б’є,
Шторм світ перевертає,
Трішить і рветься все,
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
Куди стихія занесе…
Штиль.
Штиль давить,
Штиль думку зупиняє,
Отруює безсиллям суть,
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
Чи може так і розіпнуть…
Думки, образи тиснуть горло
І м’якне поступ гордий,
І долілиць гне нездолане…
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
А може завтра й не настане…
Нехай…
Нехай вже буде це останнім,
Нехай я згину в вирі хвиль,
Та я сміюся, бо землі дістану,
Хай би не було скільки миль.
Бо звик вже часто помирати,
Щоб часто відродитись знов…
Було б кому на моряка чекати,
Була би з нею ще й земна любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2021
автор: Ivan Kushnir-Adeline