… жінка з лотосом …
тіла обриси
намалюю, …
… і ніц не турбує …
простір-каберне
це також мине …
… зодягну я тебе у
т к а н и н и
з льону виткані,
квіти вишиті
нехай будуть
на тілі нагому
… жінка з лотосу …
серед хаосу
й так далеко до дому
твого чи мого …
… твої коси по стану до долу
…ну скажи в світі треба і ще чого?!?
Ти мовчання зірвеш уст цілунком
Рівномірним мов терпкість меліси
… десь далеко провісники google.com
Ми життя цього діти і квіти
… басмою намалюєш на передпліччі
мені псевдо-тату – метелика
і ласкаво поглянеш у вічі
стихне в раз і неспокій й істерика …
… ми з тобою у лотос,
не наче в нірвану
через пристрасті стежки поринемо
в мить загояться всі найглибшії рани
й суть любові у собі розчинимо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Андре Ільєн*