Вони оживають,
а ти - мовчазний…
Притишився всесвіт
крилатий.
У ягідну пору,
мій янгол
земний
шовковицю білу
збирати
завзято береться.
А липень крихкий
як скибка
гречаного хліба…
як мед ще гарячий,
й від того терпкий,
як бринза солена і біла…
Вони оживають ,
У тихих садах,
де свій по своє
повертає…
Вже пахне у скирті
трава молода.
А крил все нема,
все немає…
@Наталя Мрака
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Окрилена