Мов перед плахою стою,
Холодним потом обливаюсь,
Гріха і краплі не втаю,
Перед іконою покаюсь.
Торкнусь колінами землі,
Аби щиріш слова звучали,
Бо сам Господь мені звелів
Пливти до вічного причалу.
Не знаю, чи помітить світ,
Що звук замовк струни моєї,
Весна ж новий відродить квіт,
А світ назве нових Енеїв.
26.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Ганна Верес