А вже лелеки ставлять на крило
Своїх малих, готуючи в дорогу.
У серпні кажуть:- літо відбуло…
В пташині душі засіва тривогу…
У серпні вже осінні вечори…
Ранкові роси – мерзнуть босі ноги…
Ярило світить, полум’ям горить…
І маками ще квітнуть перелоги…
Медові груші ваблять бджіл і нас…
Стікає літо краплею нектару…
До кошика складає фрукти Спас
Для смачного зимового узвару…
А ми ще тут… в коханні… у стежках…
У берегах , ставках, зеленолисті…
Прощальний подих літа на щоках…
Червона осінь в новому намисті…
І вже лелеки прокладають шлях…
Ярило вже на зиму повернуло…
Минає літо – перелітний птах…
В коханні нас лишило…, чи забуло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2021
автор: Волинянка