***********
Летіла зозуля
З пшеничного поля,
Сіла на криниці
Напитись водиці.
Свій дзьоб умочила,
Водичку там пила.
Сіла відпочити -
Що має робити?
По світу літала,
Дітей розкидала.
Тож стала кувати,
У пташок питати:
Де діток шукати,
Як їх повертати?
І тепер по лісу
Чути пісню слізну.
Ку-ку – все співає,
Діточок гукає.
**********
-Ластівонько, ластівонько,
Моя ти пташино,
Чого зранку ти літала
Аж в луг за калину?
-За калиною у лузі
Джерельна водиця,
Туди зранку поспішала,
Щоб її напиться.
Щоб напитися водиці,
Принести додому,
Бо будуємо гніздечко
Виводку малому.
Ластівнята підростають,
Їм потрібно вчитись,
Як гніздечко будувати
І у світі жити.
Бо вже скоро осінь прийде -
В вирій вирушати,
То потрібно усе знати,
Щоб назад вертати,
Щоб весною повернутись
До рідного краю,
Де так гарно на калині
Соловей співає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2021
автор: Ольга Калина