Та що й казати, молодість пройшла...
Хай ще жінкам охоче посміхаюсь,
Вилискую пером свого крила,
Чогось чекаю ще - а в серці хаос!
Ще хочу бути там, де круговерть,
Крок до страждань зробити, чи радіти.
Та знаю те, що, - правди ніде діти,-
Попереду одне чудове: смерть.
Мовою оригіналу:
Ах, что ни говори, а молодость прошла...
Ещё я женщинам привычно улыбаюсь,
Ещё лоснюсь пером могучего крыла,
Чего-то жду ещё - а в сердце хаос, хаос!
Ещё хочу дышать, и слушать, и смотреть.
Ещё могу шагнуть на радости, на муки.
Но знаю: впереди, средь океана скуки,
Одно лишь замечательное: смерть.
1958
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Віктор Чернявський