[i]Натхнено Стусом[/i]
За роком рік
росте твоя тюрма...
Тут люди
перетворюються в тіні,
Проклятих буднів
другорядні
змінні,
Їх швидко
вихор часу перейма.
Просяклий наскрізь
цигарковим димом,
Мов зомбі
знову йдеш ти
навмання...
Тут крик скажений
душить вороння,
Тут вірші
розгубили
кволі рими.
Ти весь прозорий,
витканий зі снів
І марев
так до розпачу
порожніх.
Бетонних джунглів
тихий подорожній
Бредеш
бездумно
крізь серпанок
днів.
2020-10-27
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: МАТЕО