[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tzInES2sMnk[/youtube]
Спивали квіти ранні роси,
Дивилась з заздрістю земля.
В ставку берізка мила коси,
Води чекали так поля.
Лиш прилетіли сірі хмари,
Несли дощу жаданий віз.
Та це були лише примари,
На жаль, в думках це був ескіз.
Бо розігнав їх швидко вітер,
Для нього це була лиш гра.
Його втішав веселий витвір,
Про дощ всі мрії - задарма.
І знову спека неймовірна,
Схиляють голову квітки.
Журба вселилася безмірна,
Про дощ стирала всі думки.
Та десь ще жевріла надія,
Що прохолодний вечір ще прийде,
І спеки зникне лицедія,
А вітер в нову роль ввійде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2021
автор: Н-А-Д-І-Я