Де б я не був, я чув про неї всюди.
Та бачити її мені не довелось..
Про неї говорили в метро люди,
яким з нею колись зустрітися вдалось.
Та дівчина небаченої вроди.
Її парфуми мають аромат весни.
Про неї гомонять усі народи,
і кожну ніч запрошують у сни.
Комусь вдалось знайти її у шлюбі,
комусь у ліжку навіть довелось зустріть...
Для декого сховалася у чубі,
до декого прийшла серед нічних жахіть...
Зізнатися, я не повірив людям...
Їх розповіді були повні протирічч.
Ці ж люди віддавали її суддям,
і радили тікати навсібіч.
Її розгледів я у розпал самоти -
тендітну жінку, що летить немов.
Тоді тихенько запитався: "хто ти?"
Вона, наблизившись, відповіла: "Любов".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2021
автор: Беата