-Я ти тако скажу, Йване,
Вот собі хлоп ходит, ходит
І ніхто му не дого́дит.
Зле, як зимно, зле, як спека
Ка́ждий собі грає грека,
Вічно єму недогода
Все му чось не та погода,
Невдоволений життєм
Я цалко́м не згідний з тим.
Та то ніґди так не бу́де,
Як собі гадают люди,
Би всьо було рівно, файно,
Всьо робилосє негайно,
Аби мухи не кусали,
В мороз скули не скімали,
В червню в карк тє не пекло –
Та так ніґди не було !
В життю ружні є трафунки
Тутка не прості рахунки,
Як бис хтів і так сє стало,
Забага́нки тутка мало,
Бо всьо є, як має бути
Й я навіть не хочу чути,
Як хтось стогне задарма́
В тебе ж волє, не тюрма !
Де хочеш там можеш йти
Й файне місце си знайти,
Би там було тепло, гоже,
Би було м’єгоньке ложе.
Але й так, Йване, нема,
Нема в світі задарма́
Так чи так платити траба,
Як казала моя баба
(а вона в трох клясах була
і від свої бабки чула),
Що в життю буває так –
(і тому в Михальді знак),
Як є добре, буде зле,
Так, як нинька, не буде́,
Бо в життю сє всьо мінєє
Часом тє і шлях трафлєє
Й ніц не зробиш, тра робити
І гірку водицю пити,
Вмиватисє солон-потом,
Бо сє впиниш десь під плотом.
Будеш себе шкодувати,
То нічо не будеш мати.
Зимно тобі – то вберисє,
Як горєчо – розберисє,
Всьо сприймай, як Бог дає,
Бо то є життє твоє́.
24.06.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2021
автор: Олекса Терен