Кожного разу коли відчай й безнадія
зазиратимуть глибоко в душу,
Зупинись, затамуй свій подих
і підрахуй удари серця.
Один, два, три... сто.. тисяча двісті один...
але хіба ж їх можна підрахувати?
Воно ж б'ється безперервно!
І це є свідченням того, що ти живий,
а доки в тобі вирує життя,
жодна сила не зможе тебе здолати.
Так безперервно, як б' ється твоє серце,
Бог любить тебе. Він і є джерелом твого життя.
Його любов ніколи не минає!
Вона - вічна! І наче кров у твоєму тілі,
яка насичує його киснем, любов Ісуса,
що мешкає в тобі, приносить із собою
у кожен куточок твоєї душі цілющі води
надії, які здатні відновлювати твої сили,
оживляти те, що почало піддаватися тлінню під час твоїх падінь.
Тебе можуть покинути друзі,
рідні, весь світ може відвернутися,
але знай, що цього ніколи не зробить Бог,
так само як і ти можеш втратити усе:
владу, майно, успіх, сім'ю..., але не Бога,
бо Він у тобі, а ти у Ньому...
Щоб ти не зробив, яким великим не було твоє падіння,
як би далеко ти від нього не був,
Бог зараз у цю мить з ніжністю
промовляє саме до тебе:
" Ти син мій улюблений, якого я вподобав".
І нехай почує твоє серце ці слова,
і нехай наважиться спочити у теплих обіймах Отця,
який за секунду розвіє усі хмари відчаю над тобою,
вгамує вітри безнадії...
Галатів 2:20
"І живу вже не я, а Христос проживає в мені.
А що я живу в тілі тепер,
живу вірою в Божого Сина,
що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2021
автор: Іскра