О доле наша, українська доле,
Ти нас вела крізь темряву століть.
Була ти і відома, й невідома,
Бувало, дивувала білий світ.
Не раз ти падала і знову підіймалась:
Монгол тебе топтав, шляхтич, литвин.
Душа в тобі покраяна трималась
І небу посилала молитви.
Сьогодні ти над прірвою укотре,
З пораненим крилом, але ж летиш
Крізь «Гради» рашівські, дощі і дні спекотні,
Крізь морок історичної сльоти.
О доле наша!..
18.06.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2021
автор: Ганна Верес