Він змалечку долі
Не припав в пестуни,
Тигрові бачив ікла.
У диким просторі
Не живуть мазуни
Немов би Добро там зникло.
Але в Любові є криця
Від меж рубежу,
Відчайдушність хижацького виду.
Коли мати вовчиця
Дитину чужу
І тигру не видасть в обиду.
Вдалося пізнати
Закон на буття:
Відважний в бою не вмирає !
Та може з'єднати
Вогонь свого життя
До Вільної зграї !
Якщо разом
У битвах завзятих
І у щасті й невзгодах,
І у мріях крилатих –
З тобою одного ми роду.
До вільних привітний
І розсудливий став.
Поважаючи інших свободу,
Назавжди заповітні
Слова пам'ятав:
З тобою одного ми роду !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2021
автор: Андрій Ключ