Олександру Леонідовичу Кухарчуку -
Людині, Лікареві, Вченому
Для нього це дванадцятий monsson*,
Та цьогоріч без блискавок і грому.
Під пісню «Вальс-бостон» приходить сум.
Комп’ютер тихне – відчуває втому.
На моніторі декілька листів,
А вчора їх отут було чимало…
Невже у світі, як того хотів,
Хвороб і бід людських в цю ніч не стало?
Холоне кава – чорна і гірка.
За Києвом на серці ностальгія,
А за вікном шумить дощу ріка,
І другий рік на світі пандемія.
І він два роки чесно, як умів,
Щоб якнайбільше хворих врятувати,
В direct** писав до тисячі листів,
Не дивлячись чи бідним, чи багатим.
Він не зважав на втому. Уночі
В очах двоїлись коагулограми,
Омріяні одужання ключі
Всім безоплатно надсилав листами.
А коли ранок світла таїну
Нового дня розкинув по кімнаті,
На мить біля комп’ютера заснув
Наш сивий ангел в білому халаті.
19.06.2021р.
Примітки:
* monsson – мусонні дощі в Індії
** direct – особисті повідомлення в соціальній мережі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2021
автор: Мазур Наталя