Колобродить, шкребе, і давно все набило оскому?
Попали ті мости, повимітуй огидне сміття!
Ставить крапку життя - виправляй чимскоріше на кому
І продовжуй трикрапково музику серцебиття!
Відпусти за водою сльозу і запеклу образу
І не смій навіть нишком у снах озиратись назад,
Де скалічена мрія ховалась у мушлю щоразу,
Коли серце звабливо манив пізнецвітами сад.
І повір: зацвіте ще духмяно порепана вишня,
Кольоровим метеликом спурхне надія увись...
Не зважай, якщо нитиме болісно рана колишня -
Тут і зараз набутися разом тепер не спізнись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: РОЯ