падала
в квіт яблуневий під брязкіт латини
похапцем
меди спивали бджоли настирні
прихисток
в ночі просила, щоб зглянулась, надала
падала
повз пролітали обличчя сюжети вагонами
танули
викислі душі за гратами тіл набундючених
первопричина знайшлась і розбилась в агонії
розові слоники з крильми ставали беззвучними
всесвіт спинився
зірвався з безодні злий рик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: Пісаренчиха