Пливуть, наче хвилі по морю,
Вітри по пшеничних ланах
І зріє в широких просторах
Зелене колосся в полях.
Стебло наливається соком,
Тихесенько тягнеться ввись,
Де хмари у небі високо
Біленькі докупи зійшлись.
Зійшлися, щоб вниз подивитись
І землю водою поїть,
Щоб стебла змогли колоситись
В ланах цих хлібни́х розмаїть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: Ольга Калина