Не йди! Чекай!Нехай достигне літо,
наллється колос, липи відцвітуть.
Давай набудемось. Хай наші діти
міцним корінням в світі проростуть.
Ще стільки всього треба нам зробити,
вродили вишні щедрий урожай.
Затишшя днів, безмежність митей.
В нас так багато справ ще, зачекай!
Але якщо колись прощатись треба,
дозволь, хай наше літо відгуде.
Як буде ні́кому тримати небо,
воно мені на плечі упаде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2021
автор: Ніка Гордон