Огорнув туман ранковий
В сірий-сірий мокрий плащ
І долини, і діброви
Й молодий вишневий сад.
Покотився і потравах
І над ставом він завис,
А вербичок кучерявих
Довести зумів до сліз.
Обважнів і цвіт калини
Від краплин його важких,
Мокре й листя тополине,
Навіть вітер трохи втих.
Чи туману налякався,
Щоб його не намочив,
Причаївся і сховався
Під густим гіллям ялин.
Владу мав туман та силу.
Доти він хазяйнував,
Доки сонце не з"явилось,
А тоді десь щез, розтав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський