Низини застелив туман,
Намітив теплу світлу днину,
Ще не розцвів п’янкий дурман –
Радіє ранкові людина.
Здавалось, виспалась трава,
Росою щедрою умилась.
Густий туман ледь прорива
Промінчик сонця, теплий, милий.
І загарцює вітром день,
Тумани вип’ють сиві роси.
Іще одна доба гряде,
А завтра інший день запросить.
13.06.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2021
автор: Ганна Верес