[i]Пам'яті Пажетнова В.С.[/i]
Дідусь,
Якого в мене не було,
Але котрий залишиться у серці
Назавжди.
Раптом в лісі загуло
І плакало все, тихе дотепер.
Ці
Сонячні галявини, дерева
І ведмежата, про яких так дбали,
Птахи, струмочки Вас, я певен,
В останню путь врочисто проводжали.
Задля всього живого навкруги,
Дідусю, Ви робили так багато.
За працю, що була Вам до снаги,
За все спасибі,
Наш Ведмежий Тато.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2021
автор: Мирослав Бісаврюк