... замужем ніколи й не була
Гарна, статна сіроока лань
І жила на березі ставка,
Ой, ставочку, де ж твоя ріка...
Парубки стелилися до ніг -
Хоч на хвильку стати за поріг,
А душа чекала одного,
Судженого іншій, не свого...
І роки стікали, як вода,
Вже і лань не зовсім молода...
В судженого - діти і внуча,
Клопоти сімейні... Сплинув час...
...а весняна повінь, як завжди,
Заважала стежкою ходить...
І пішла, мов лань, травою вбрід,
Де водою заливало слід...
В мокрому далекому степу
Суджений для іншої... мав путь...
Хоч трималась, як уже могла,
Зупинилась, руку подала...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2021
автор: Наташа Марос