Що може бути приємніше ніж червневий піоновиднй захід сонця, що везе тебе до теплого моря?
Тільки усвідомлення того, що твої найрідніші та найулюбленіші здорові, щасливі та у безпеці...
"Донечко, завтра вже зустрінемося" - каже сивочолий пан, що обережно влаштовує букетик півоній (часточку батьківської любові та літа)...
Молодята... Вона фотографує неймовірну красу вечірнього неба, а він - її профіль... Їх руки творять місток єднання у повітрі...
Морфей бере усіх у полон, щоби відпустити кожного у місці його призначення... І тільки голоси зустрічних потягів нагадують,
Що ось-ось запалає фуксія світанку..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2021
автор: *Svetlaya*