🖤

Він  знервовано  сидів  біля  вікна.
І  закурив,  хоча,    давно  не  курить.
А  в  голові  його,  лише  вона,
Та,  що  ніколи,  ніби  не  розлюбить.

Руки  тремтять,  лиш  правда  в  голові.
Така  нестерпна  і  така  болюча.
Те,  що  було  важливим  у  житті...
Лишило  в  серці  тільки,  щось  колюче.

Він  довіряв,  а  відданість  свою,
Показував  так  відчайдушно,    ніжно.
Він  так  кохав  ту  зірку  неземну,
І  думав...з  нею  буде  цілу  вічність.

Та  от  вона,  вмить  кращого  знайшла.
Поринула  у  розкіш  і  розваги.
І  перекреслила  усе  їхнє  життя,
Що  будували  довгими  роками.

Він  став  для  неї,  бідний,  не  такий,
Та  і  красою  вже  не  досконалий.
А  от,  той  другий,  красень,  ще  й  який,
До  слова,  коштів  теж  в  нього  не  мало.

Пройшов  той  час,  вже  серце  ожило.
Нарешті  став  він  жити  по-новому.
Усе  старе,  мов  ураган  пройшло,
І  став  радіти  він  життю  простому.

А  от  історія  її..    геть  не  така
,
Бо,  виявляється  коротка  була  казка.
Залишилась  вона  зовсім  одна,
Зняла  із  себе  розову  пов'язку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Romanivna_I.Sh